Суд не може зобов’язати державного реєстратора прийняти рішення про державну реєстрацію, бо це пряме втручання судової влади в юрисдикцію виконавчої. Таке рішення виходить з постанови Вищого адміністративного суду України від 24 березня 2016 року у справі за номером К/800/22687/15, щодо оскарження дій державного реєстратора.
Відповідно до фабули справи Позивач звернувся до суду з заявою скасувати рішення державного реєстратора про відмову в реєстрації права власності на 1/3 частину квартири та зобов’язати Відповідача здійснити державну реєстрацію права власності на зазначений об’єкт нерухомості.
Суд першої інстанції скасував рішення Відповідача та зобов’язав провести державну реєстрацію права власності на 1/3 квартири. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалив скасувати рішення суду нижчої інстанції. Це рішення стало підставою для звернення Позивача до Вищого адміністративного суду України.
Суд касаційної інстанції скасував рішення Відповідача про відмову у державні реєстрації речових прав. Основа для скасування рішення державного реєстратора (Відповідача) ̶ підстави для відмови Позивачу у реєстрації права власності на спірний нерухомий об’єкт не відповідають дійсним обставинам та підставам, з існуванням яких законодавець пов’язує відмову у державній реєстрації права на нерухоме майно.
Читайте також: «Оскаржити дії державного реєстратора можна в адміністративному суді».
Водночас, з приводу позовної вимоги про зобов’язання Відповідача прийняти рішення про державну реєстрацію речових прав Вищий адміністративний суд України зазначив: суд не вправі втручатися у діяльність органу державної реєстрації прав, оскільки до виключної компетенції державного реєстратора належить вирішення питання встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами. Тому, ВАСУ лише зобов’язав державного реєстратора повторно розглянути заяву Позивача про реєстрацію права власності на 1/3 частину квартири, про що йшлося в судовій справі.
Від себе додамо, що така практика вирішення спорів між власниками майна та державними реєстраторами вже давно існує серед судів адміністративної юрисдикції. Так, Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові «Про судове рішення у адміністративній справі» зазначає, що, за загальним правилом, суд може ухвалити постанову про зобов’язання відповідача прийняти рішення певного змісту, проте це не стосується тих випадків, коли суб’єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.
Під адміністративним розсудом (дискреційними повноваженнями) тут розуміється можливість органу виконавчої влади самостійно вибирати варіант поведінки, коли законодавством прямо не встановлено для нього обов’язку діяти у той чи інший спосіб.
Раніше ми писали «Як виправити помилку в документах на майно?»
Державний реєстратор може не тільки зареєструвати право власності, а й відмовити в реєстрації при наявності недоліків в документах. Це, на думку адміністративного суду, складає сферу адміністративного розсуду державного реєстратора і, якщо суд прийме рішення, яким зобов’яже державного реєстратора зареєструвати право власності, то втрутиться в його дискреційні повноваження і порушить принципи поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову гілки. Цю тезу Вищий адміністративний суд України також висловив у своєму рішенні № 826/16668/13-а від 13 квітня 2016 року.
Замовте юридичну консультацію в ТОВ «ЗЕНІТ ЕКСПЕРТ» за телефонами (066) 777-83-44, (098) 777-83-44.
Наші контакти:
м. Тернопіль, вул. Крушельницької, 1
м. Борщів, вул. Шевченка, 21
м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 32
м. Тлумач, вул. Винниченка, 14Б
м. Хмельницький, вул. Прибузька 8, офіс 10
Тел. (066) 777-83-44, (098) 777-83-44
Електронна пошта: info@zenith.expert