Що робити, якщо загубився заповіт?

Наші юристи доволі часто зустрічаються з ситуацією, коли при оформленні спадщини виявляється, що втрачено якийсь документ. Доволі часто таким документом є заповіт. Чи означає це, що «все пропало, шеф» – будемо з’ясовувати у цій статті.

Заповіт, згідно статті 1233 Цивільного кодексу України, є особистим розпорядженням фізичної особи на випадок своєї смерті. Спадкування за заповітом є однією з двох основних форм спадкування за вітчизняним законодавством (інша – спадкування за законом) і дозволяє спадкодавцю визначити що і кому буде належати після його смерті. Правду кажучи, наявність правильно оформленого заповіту значно полегшує життя всім причетним до процесу спадкування, оскільки дозволяє уникнути суперечок між спадкоємцями, а також запобігає небажаному дробленню цілісного об’єкта власності на декілька часток.

Треба пам’ятати, що для того, щоб вважатися заповітом, воля спадкодавця має бути виражена в певній формі, передбаченій законом. Так, заповіт має бути складений у письмовій формі і посвідчений уповноваженим суб’єктом (нотаріусом, органом місцевого самоврядування, головним лікарем лікарні тощо). Крім того, заповіт повинен бути зареєстрований у Спадковому реєстрі. Проте, як і всі офіційні документи, заповіт має властивість втрачатися.

Якщо при складанні заповіту були дотриманні всі вимоги до його оформлення, включно з вимогами про реєстрацію такого документа в Спадковому реєстрі, то факт наявності заповіту буде відображатися нотаріусу при відкритті справи. Проте нотаріус без наявності заповіту на руках не зможе видати свідоцтва про право на спадщину, оскільки він не знатиме точного кола спадкоємців, змісту заповіту.  

Розглянемо два найбільш поширені випадки: 1) коли втрачений заповіт було посвідчено нотаріусом; 2) коли втрачений заповіт було посвідчено органом місцевого самоврядування. Стосовно обох Закон України «Про нотаріат» встановлює в статті 53 правило, згідно з яким, у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, за письмовою заявою заінтересованих осіб, видається дублікат втраченого документа.

Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» встановлено, що у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом, за письмовою заявою осіб, за дорученням яких або щодо яких учинялася нотаріальна дія, нотаріусом видається дублікат утраченого або зіпсованого документа. Стосовно заповітів уточнено, що дублікат заповіту може бути виданий вказаним у заповіті спадкоємцям (або спадкоємцям цих спадкоємців) після подачі ними свідоцтва про смерть заповідача (і свідоцтва про смерть спадкоємців у заповіті, якщо такі обставини настали).

Також, дублікат заповіту може бути виданий нотаріусом, який його посвідчив, після отримання ним запиту нотаріуса у якого відкрили спадкову справу спадкоємці. Нотаріуси не дуже часто використовують такий спосіб і, крім того, отримання дублікату заповіту за цією процедурою може зайняти час. Тому радимо отримати дублікат заповіту самостійно і звернутися до нотаріуса вже з повним пакетом документів, необхідних для оформлення спадщини.

Що стосується органів місцевого самоврядування, то тут ситуація схожа. Відповідно до  Наказу Міністерства юстиції України № 3306/2 від 11 листопада 2011 року «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування», у разі втрати або зіпсування посвідченого посадовою особою органу місцевого самоврядування заповіту, за заявою осіб видається дублікат втраченого заповіту. Такий самий порядок застосовується і у випадку, коли заповіт було зіпсовано (порвано, частково спалено тощо).

Як дублікат виданий нотаріусом, так і дублікат сільської ради буде містити точний текст втраченого чи пошкодженого заповіту, а також посвідчувальний напис. Водночас, з очевидних причин підпису заповідача на заповіті не буде. Таким чином, у випадку втрати чи пошкодження заповіту можна отримати його дублікат, якщо первинний заповіт був складений в належній формі. Водночас, якщо у нотаріуса чи сільської ради відомостей про заповіт не буде – справу потрібно вирішувати в судовому порядку.



Підпишись на актуальні новини законодавства